Як розділити PDF на окремі файли та сторінки онлайн

«Розділити PDF» означає три різні речі залежно від того, що саме вам потрібно: витягти одну сторінку, розбити документ на логічні частини або перетворити кожен аркуш на окремий файл. Плутанина між цими задачами і є причиною, чому люди отримують на виході не те, що хотіли. Розберемо кожен варіант і те, як зробити його швидко.

Три сценарії розділення #

Перш ніж щось натискати, визначте, до якого рядка таблиці належить ваша задача.

Останній рядок формально не є розділенням, але саме його часто мають на увазі. Якщо потрібно просто позбутися непотрібних аркушів, дивіться інструкцію як видалити сторінки з PDF — там задача вирішується одним інструментом і без створення купи файлів.

Як розділити PDF онлайн: покроково #

Інструмент Розділити PDF працює у вкладці браузера і охоплює всі три сценарії вище.

1. Відкрийте інструмент і додайте файл — перетягуванням або через кнопку вибору.
2. Дочекайтеся, поки з'являться мініатюри сторінок. Так простіше орієнтуватися, ніж за номерами.
3. Оберіть режим: витягти діапазон, розбити за заданими межами або розділити кожну сторінку окремо.
4. Вкажіть номери. Діапазони записують через дефіс, окремі сторінки — через кому: 1-5, 9, 12-14.
5. Перевірте, які саме аркуші потрапили у виділення, за підсвіченими мініатюрами.
6. Запустіть розділення й збережіть результат на пристрій.

Нумерація в інструменті — фізична, за порядком аркушів у файлі. Вона може не збігатися з номерами, надрукованими на самих сторінках: у документі з титулкою та змістом «сторінка 1» за друком часто є третім аркушем.

Як записати номери сторінок і не помилитися #

Синтаксис діапазонів простий, але саме на ньому люди спотикаються найчастіше.

• 7 — одна сторінка;
• 3-8 — суцільний блок із шести аркушів, включно з третім і восьмим;
• 1, 4, 9 — три окремі сторінки;
• 1-3, 10-12, 20 — комбінація блоків і окремих аркушів.

Три правила, які знімають більшість помилок. Перше: межі діапазону входять у виділення, тому 3-8 — це шість сторінок, а не п'ять. Друге: рахуйте фізичні аркуші, а не надруковані номери. Третє: якщо документ двосторонній і відсканований в один файл, парні сторінки — це звороти, і витягувати їх окремо від лицьових зазвичай безглуздо.

Найнадійніший спосіб перевірки — не арифметика, а мініатюри: після введення діапазону подивіться, які саме аркуші підсвітилися. Тридцять секунд на перевірку дешевші за переробку всього пакета.

Коли краще витягти, а коли розбити #

Різниця між «витягти» і «розбити» практична, а не термінологічна.

Витягування лишає оригінал недоторканим і створює новий файл лише з обраними сторінками. Це те, що потрібно, коли з річного звіту треба надіслати колезі три сторінки, а решта його не стосується.

Розбиття ділить документ на кілька файлів, які разом дають вихідний документ. Так роблять, коли пакет документів прийшов одним PDF, а зберігати їх треба окремо: договір — у папку договорів, акт — у папку актів.

Посторінкове розділення має сенс для сканів, де кожен аркуш самодостатній: заяви, квитанції, накладні. Але майте на увазі: документ на 200 сторінок дасть 200 файлів, і розбиратися з ними доведеться вручну.

Що робити з результатом #

Після розділення зазвичай іде один із трьох кроків:

• Перейменувати файли. Автоматичні назви на кшталт document_page_7.pdf нічого не кажуть. Якщо файлів багато, зручніше перейменовувати їх одразу, поки пам'ятаєте вміст.
• Зібрати частини в новому порядку. Класичний прийом: розділити документ, прибрати зайве, зібрати назад через Об'єднати PDF. Про склейку детально написано в статті як об'єднати PDF.
• Зменшити розмір. Кожна частина успадковує «важкі» зображення оригіналу. Якщо файли йдуть поштою, пропустіть їх через Стиснути PDF.

Про розмір варто сказати окремо. Багато хто очікує, що після поділу файлу на 40 МБ вийдуть чотири частини по 10 МБ. Насправді сума частин майже завжди більша за оригінал: у кожен новий файл дописується власний набір службових даних, а спільні шрифти дублюються в кожній частині. Для текстових документів різниця мізерна, для сканів із вбудованими шрифтами може дійти до десяти-п'ятнадцяти відсотків. Тому якщо ви ділите документ саме через обмеження на розмір вкладення, беріть запас і перевіряйте вагу кожної частини окремо.

Розділення на різних платформах #

Windows #

Вбудованого інструмента немає, але є обхідний шлях через друк. Відкрийте документ у браузері, натисніть Ctrl+P, у списку принтерів оберіть «Microsoft Print to PDF», у полі сторінок вкажіть діапазон і збережіть. Спосіб працює, але має мінуси: результат перезбирається заново, текст іноді втрачає можливість пошуку, а зробити тридцять файлів так — це тридцять окремих операцій.

macOS #

У «Перегляді» відкрийте бічну панель мініатюр, виділіть потрібні сторінки з Cmd і перетягніть їх на робочий стіл — система створить новий PDF. Для одного-двох витягувань зручно, для масового розбиття — ні.

Смартфон #

На телефоні найпростіше скористатися браузером: онлайн-інструмент відкривається на мобільному, файл береться з «Файлів» або Google Drive, а результат зберігається туди ж. Окремий застосунок ставити не потрібно.

Типові помилки #

• Переплутали фізичні й друковані номери сторінок — і витягли не той розділ. Завжди звіряйтеся з мініатюрами.
• Розділили документ, у якому є двосторонні розвороти. Одна фізична сторінка PDF може містити два аркуші оригіналу; розділення такий розворот не розріже.
• Забули, що форми і підписи прив'язані до документа. Витягнута сторінка з підписаного файлу втрачає електронний підпис — він завіряв документ цілком, а не окремий аркуш.
• Зберегли частини в ту саму папку з тими самими назвами й перезаписали оригінал.

Якщо документ підписаний кваліфікованим електронним підписом, будь-яка зміна — розділення в тому числі — робить підпис недійсним. Розділяти такі файли можна лише для внутрішнього читання, а не для подання кудись.

Особливий випадок: скановані пакети #

Найчастіша реальна задача виглядає так: у сканері був автоподавач, у нього поклали стос із десяти різних документів, і на виході вийшов один PDF на сорок сторінок. Розібрати його швидше за такою схемою:

1. Відкрийте файл у переглядачі PDF і випишіть, з якої по яку сторінку йде кожен документ.
2. Розділіть файл за цими діапазонами — на виході отримаєте окремі документи, а не окремі аркуші.
3. Перевірте орієнтацію: скани часто виходять розвернутими, і виправляти це зручніше вже в невеликих файлах.
4. Перейменуйте кожен файл за змістом.

Такий підхід економить набагато більше часу, ніж посторінкове розділення з подальшим збиранням.

Якщо подібне сканування у вас регулярне, зекономить час одна звичка: класти між різними документами аркуш-розділювач із великим написом або просто чистий кольоровий папір. На мініатюрах він одразу впадає в око, і ви за секунди бачите межі документів, не вчитуючись у кожну сторінку. Після розділення розділювачі видаляються разом із порожніми зворотами.

Чи безпечно розділяти документи онлайн #

Розділяють зазвичай пакети, у яких лежать паспорти, довідки, договори. Сервіс, що приймає файл на сервер, отримує все це у своє розпорядження — навіть якщо чесно видаляє документи через кілька годин. Інструмент, який працює у браузері, читає файл локально і формує нові документи там само, тому назовні не йде нічого. Перевірити це можна вкладкою «Мережа» в інструментах розробника. Ширший погляд на тему — у статті чи безпечно завантажувати документи на онлайн-сервіси.

Часті запитання